Дуже приємно бачити, як люди купують квас нашого виробництва: інтерв’ю технолога-квасовара про своє ремесло (061.ua)

Редакція сайту 061.ua запускає новий спеціальний проект, в якому розповідає про долі людей різних професій: як вони обрали спеціальність, за що люблять свою роботу і чим найбільше гордяться. Для рубрики «Ремесло» наші кореспонденти поспілкувалися з людиною, яка все життя займається виробництвом напоїв. Наш перший герой – директор з виробництва заводу «Квас Бевериджиз» (ТМ «Ярило») Валентина Фесенко.

Про вибір спеціальності і першій роботі

– Я – родом з Полтавської області. Закінчила там місцевий Лохвицький технологічний технікум. Спеціалізація – харчова промисловість, бродильне виробництво. Пивоваріння, квасоваріння, безалкогольне виробництво – це мій профіль.

Мені батьки підказали туди поступати. Цей технікум був дуже відомий, студентів розподіляли по всьому Радянському Союзу. Спочатку він спеціалізувався на спиртових і лікеро-горілчаних напрямках, а в 1981-му перепрофілювався на пивні напої. У ті роки в Україні будувалося дуже багато найбільших пивзаводів: запорізький «Славутич», харківський «Рогань», київський «Оболонь». Тоді на ці підприємства потрібно було багато фахівців.

mg5143598363ee443cf_5b7696f86daf6

У Запоріжжя я потрапила за розподілом на перший пивний завод. Зараз це підприємство вже не працює, а на місці заводу – занедбаний будинок. Там я пропрацювала майже 20 років і пройшла кар’єрний шлях від робітника до начальника. Як випускник технікуму, спочатку була звичайним працівником, працювала на дробилці, варниці. Пізніше піднялася по кар’єрних сходинках до начальника цеху розливу.

Пропрацювала на пивному заводі років п’ять, а потім заочно вступила до інституту – Московського всесоюзного інституту харчової промисловості. Отримала диплом інженера-технолога бродильного виробництва.

На пивному заводі була своя солодовня, ми пророщували солод для виробництва пива. Виробляли такі марки пива: «Жигулівське», «Московське», «Українське», «Російське», «Чумацьке». Жигулівське готували за класичною технологією, це 11% -ве пиво. У той час це було найпопулярніше й ходове пиво. На свята частіше купували пиво темних сортів, дуже любили «Московське». Пиво, як і зараз, розливали в кеги і пляшки, а ще в 100- і 900-літрові бочки, сьогодні так вже не роблять.

Про роботу на виробництві квасу

– На «Ярило» я перейшла в 2002-му році. У 2001-му там вперше в Україні почали виробляти квас в ПЕТ-пляшках. Пивний завод після цього пропрацював ще років 5 і закрився. У мене, напевно, якась чуйка спрацювала.

Починала заступником начальника цеху з виробництва квасу. За 16 років працювала начальником цеху, заступником начальника з виробництва. Зараз я – директор з виробництва.

Мені було дуже цікаво. Квас і пиво відрізняються в своєму виробництві. Це абсолютно різні продукти, хоча в обох виробництвах використовується бродіння. Квас – натуральний продукт, виробляється з натуральної сировини: житнього і ячмінного солоду та жита. Основа нашого продукту – це витяжка з зернової сировини, квасне сусло.

Сьогодні під моїм керівництвом працює ділянка приготування квасного сусла, ділянка виробництва напоїв, підготовка води, варіння цукрового сиропу, а також розлив готового продукту в ПЕТ-пляшку і кеги. Разом з колективом ми займаємося виробництвом квасу, сидру і лимонаду.

У мене в підпорядкуванні працює близько 50 людей – це все ті, хто задіяний у створенні напоїв.

Про трудовий графік і складнощі виробництва

Протягом дня я займаюся організацією всього виробництва, планую, який продукт будемо випускати, які сорти, які напої. В мої обов’язки входить контроль виробництва і розробка нових напоїв. Це, до речі, дуже великий, але і цікавий шматок роботи. Здійснювати контроль за виробництвом мені допомагають майстри і начальники цехів.

mg51855983649188ad8_5b7696fa45b72

Ринок зараз диктує нам, скільки і які продукти ми повинні випустити. В день на виробництві ми можемо змінювати формати на лінії розливу до 4 разів: пляшки 0,5 л, літр, півтора і два. Ми можемо випускати партію напою в 86 тисяч літрів, але дробити її в різну тару по 10 тисяч в кожну. Це тягне за собою додаткові технологічні складнощі: мийки, промивання, переходи з одного продукту на інший.

У літній місяць ми можемо виробляємо близько 7 мільйонів літрів напоїв. За годиину – 9-10 тисяч дволітрових пляшок. Півлітра – 18 тисяч пляшок на годину. Сьогодні ми продаємо квас не тільки в Україні, а й експортуємо в США, Німеччину, Польщу, Ізраїль.

Про роботу над новими напоями

– У нас стоїть завдання – випускати в рік один і більше нових продуктів. Як це відбувається? Спочатку наші маркетологи проводять дослідження і дають нам розуміння, який напій хочуть наші споживачі. Після цього ми починаємо розробку у себе в лабораторії.

Розробляємо рецептури, готуємо кілька видів нового напою, які пробує наша дегустаційна комісія на заводі. Наприклад, одного квасу ми, зазвичай, робимо 10 підвидів. Після доопрацювання рецептури ми вже займаємося оформленням документації. У фіналі новий напій з’являється на масовому виробництві.

Ринок хоче бачити велику кількість напоїв. Ми вже розробили лимонад, 5 видів квасу і 14 видів сидру.

Про любов до своєї роботи

– Мені завжди подобається робити щось нове. Коли «Ярило» знаходився у власності корпорації «Кока-Кола», розробкою нових продуктів займалися в Бельгії. Спускали вже готові рецептури, а ми тільки займались виробництвом. Зараз ми можемо реалізувати власні ідеї – цим і живемо.

У мене дуже цікава робота. Кожен день проходить щось нове. Ти не стоїш на місці, рухається вперед і вперед. Тим більше, нас змушує рости і змінюватися мінливий ринок і життя.

mg5250_5b7696f60a25a

Люди п’ють наші напої. Дуже приємно заходити в магазин і бачити, що люди купують квас нашого заводу. Нерідко я підходжу і питаю: що їм подобається, які відгуки. Матеріал повністю: https://www.061.ua/news/2129865

Підписатися